Відомості про м'язову діяльність

вівторок, 9 серпня 2011 р.
ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ З ФІЗІОЛОГІЇ М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

М'язова діяльність пов'язана з основною властивістю м'язів — здатністю до скорочень, або скоротливістю. Однак м'язи не могли б скорочуватись, якби м'язова тканина не мала ще й таких фізіологічних властивостей, як збудливість і провідність.

Властивість скоротливості виявляється в здатності м'язів до поодиноких або сумарних (тетанічних) скорочень. В організмі завжди відбуваються тетанічні, відносно довгі скорочення м'язів, бо до них надходить не одинокий імпульс, а потік ритмічних імпульсів із центральної нервової системи (ЦНС), причому кожний із них викликає новий скоротливий ефект ще до закінчення скорочення від попереднього імпульсу. Однак в експериментальних умовах можна відтворити поодиноке скорочення; графічне зображення такого скорочення (міограма) дає можливість виділити в ньому три фази: приховану, або латентну (тисячні частки секунди), фазу скорочення і фазу розслаблення (десяті або соті частки секунди).

Найслабше поодиноке скорочення може відбутись тільки при певній мінімальній силі подразнення — по-роговому подразненні; при цьому скорочуються тільки найзбудливіші волокна. Збільшення сили збудження (до певної межі) приводить до посилення скоротливого ефекту, бо при цьому скорочуються і менш збудливі волокна.

Тетанічні скорочення завжди сильніші від поодиноких, проте кожен скелетний м'яз має певний оптимальний режим подразнень (від 100 до 200 імпульсів в сек), при якому його скорочення є найсильнішим.

М'язи зберігають певний ступінь напруження, або тонус, і тоді, коли скорочення не відбуваються. Тонус м'язів має значення для забезпечення стійкого положення тіла в просторі; тільки під час сну, як природного, так і наркотичного, настає повне розслаблення м'язів, за винятком дихальних м'язів, які продовжують ритмічно скорочуватися (тільки при деяких видах наркозу розслабляються і дихальні м'язи). Стан тонічного напруження м'язів підтримується завдяки надходженню із ЦНС поодиноких імпульсів, які навперемінно збуджують різні м'язові волокна.

Харчування. Обмін енергії

понеділок, 1 серпня 2011 р.
Організмові потрібна енергія; вона необхідна для підтримання упорядкованої структури клітин, осмотичних процесів, рухових і секреторних реакцій, синтезу речовин та інших потреб.

Необхідність у додатковому використанні організмом відносно великої кількості енергії може виникнути будь-коли в якій-небудь з його структурних організацій. Це вимагає зберігання значних енергетичних запасів у ви-гідній для швидкого використання формі — в хімічних зв'язках АТФ і деяких інших фосфорних сполук (на-приклад, креатинфосфата). Запас енергії цих зв'язків дуже великий, через що АТФ та інші подібні сполуки дістали назву макроергічних сполук. Як було зазначено раніше, накопичення енергії в АТФ. а також в інших макроергічних сполуках відбувається за рахунок окислювальних процесів.

В ході дальшого використання енергія виявляється у вигляді біохімічних реакцій (хімічна), м'язових скорочень (механічна), біострумів дії (електрична), тепла, променистої енергії тощо. Використовуючи енергію для різних потреб, організм не знищує її (закон збереження і перетворення енергії); врешті-решт всі види використаної енергії перетворюються на еквівалентну кількість тепла, що розсіюється в зовнішньому середовищі. Таким чином, всі енергетичні затрати організму можна визначити експериментальним шляхом, вимірюючи кількість виділеного тепла (метод калориметрії), і виразити їх в одиницях теплоємності — калоріях. В цих одиницях ви¬значається й енергетична цінність їжі з розрахунку, що при біологічному окисленні 1 г білків або вуглеводів звільняється близько 4,1 ккал, а при біологічному окис¬ленні 1 г жирів — близько 9,3 ккал тепла. На цій основі можна виразити в кілокалоріях добовий енергетичний баланс організму, тобто «вхід» і «вихід» енергії. Цей баланс має бути врівноважений, тобто енергетична цінність їжі повинна дорівнювати величині затрат енергії.

Величина добових затрат організмом енергії залежить від різних факторів та індивідуальних особливостей організму (стану нейро-ендокринної регуляції обмін¬них процесів, виконуваної роботи, віку, статі, кліматичних умов тощо).
 

© 2010 Project 71 — Blogger Template by dzignine. Support provided by Acuerdo Blogger.